Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинался з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття - права людини. Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до деякої стабільності. У пору згадати знамениті слова з біблійного Писання: «Що посіє людина, те й пожне».

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? За даними проекту DilovaMova.com, навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.

Після закінчення Другої світової війни і спробі усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об’єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблею ООН 10-го грудня 1948-го року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950-му році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини.

У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.